Ловля коропа на фідер
Думаю, не помилюся, якщо скажу, що одна з головних проблем, з якою стикаються українські любителі лову коропа, - знайти відповідну водойму. Природні водойми стають дедалі біднішими. Не тільки коропом, а й рибою взагалі.
Відсутність будь-яких реальних успіхів у боротьбі з браконьєрством, хижацький промисел - все це поки що не дає змоги сподіватися, що ситуація зміниться на краще. Комерційні водойми, що з'являються, здебільшого поки що не готові запропонувати реальну коропову риболовлю. Говорячи "коропова риболовля", я маю на увазі ловлю у водоймі, де більша частина особин досягла ваги хоча б 5 кілограмів. Крім того, досить велика ймовірність упіймання екземпляра вагою понад 10 кг. На мою думку, тільки тоді класична коропова риболовля і максимально цікава, і цілком виправдана.
На більшості ж українських коропових водойм, мені здається, набагато доречніший фідер. Говорячи "фідер", я маю на увазі ловлю не тільки з годівницею, а й з використанням справжнього фідерного вудилища з гнучким кінчиком. Такого роду вудилище (за винятком, можливо, легкого класу) дає змогу боротися з коропом вагою до 5 кг. Якщо ж ви добре засвоїли, як поводитися з фрикційним гальмом своєї котушки, то це далеко не межа. Водночас виважування навіть кілограмового коропа принесе вам справжнє задоволення.
Чутливість - головна перевага фідера
Говорячи про чутливість, наведу один приклад зі своєї рибальсько-спортивної практики. У вересні 2001 року вперше було проведено змагання "Срібний короп" на озері Барабой під Одесою. Це були одні з перших українських коропових змагань, тому регламент був досить "м'яким". Тобто дозволені були не тільки тваринні насадки, фідерні вудилища, а й навіть застосування поплавцевої снасті.
Водойма рясніла дрібним (до 1 кг) коропом. Ми, проте, зі старту застосовували класичні коропові вудилища і монтаж із глухим оснащенням. До вечора нам вдалося зловити кілька коропиків, але клювання були дуже невпевненими. Ми продовжували експерименти з оснащеннями, але все ж дрібний короп самопідсікатися не бажав. Доводилося весь час чергувати біля вудилищ. За багатьма ознаками було видно, що короп на підгодовування підійшов, але зловити його вдавалося нечасто.
Коли стемніло, ситуація не змінилася. І ось тоді ми змогли спостерігати цікаву картину. Один із сусідів-рибалок, не здаючись, почав експериментувати з поплавковою снастю з далеким закиданням. Антена поплавка, що світиться, виглядає на нічній воді дуже ефектно. Але ще ефектніше було те, що короп у сусіда почав ловитися. Причому далеко не кожне клювання йому вдавалося реалізувати. Мені складно судити, чи було це результатом якихось неправильних дій рибалки або примхливого клювання, але факт залишається фактом. Застосовувати поплавок на коропових змаганнях ми все ж таки не стали, але одне фідерне вудилище, на щастя, у нас в арсеналі було. На ранковому зважуванні суддівська бригада була неабияк здивована, побачивши кількість риби в нашому садку. Усю її було спіймано на фідер. Клювання відбувалися дуже часто і майже всі були реалізовані. Більшу частину коропа не було зараховано через недостатність ваги. Якщо мені не зраджує пам'ять, у залік ішли коропи вагою понад 1 кг. Але водночас і екземпляри вагою понад 2 кг були.
Головна причина успіху фідера - краща чутливість порівняно з класичною короповою снастю з електронним сигналізатором.
Подача насадки точно в підгодоване місце - другий секрет успіху. Спостереження за рибалками показують, що вони далеко не завжди використовують цю важливу перевагу фідера. Нерідко можна бачити, як кожне наступне закидання виконується в нове місце. Найчастіше рибалки закидають кілька фідерів одночасно і після цього півгодини або годину очікують клювання в бездіяльності. Зазвичай одинична порція підгодовування з'їдається всюдисущою дрібницею протягом кількох хвилин, і коропу дуже нелегко знайти одиночну наживку. Та й навряд чи він буде особливо старатися. Частіше коропу подобається рясно і, зауважте, смачно накритий стіл. Дрібна ж рибка, починаючи метушитися на підгодовуванні, є для нього свого роду покажчиком. Подбайте про те, що, коли короп розжене безпардонну молодь і збереться почати трапезу, "галявину" буде все ще гідно накрито. Це дасть вам змогу довше насолоджуватися клюваннями. Крім того, не забувайте наповнювати годівницю і посилати нові порції підгодовування.
До початку риболовлі потрібно вибрати точку водойми, де ви будете ловити. Поставтеся до цього з усією ретельністю, тому що змінювати її в процесі риболовлі вкрай небажано. Інакше вам доведеться піти з підгодованого місця.
Багато що вже сказано про те, де варто шукати коропа. Це може бути місце неподалік від природних укриттів, перепадів донного рельєфу тощо. Не забудьте про вплив пори року на місця проживання коропа. Навесні клювання починається на мілководді, яке швидше прогрівається. Восени, з настанням холодів риба переміщається на більш глибоководні ділянки. Дуже велике значення для успішного лову має й облік добових міграцій коропа. Існують й інші чинники, що впливають на його пересування. Таким чином, визначення розташування коропа у водоймі в конкретний момент - завдання складне. Але правильне застосування фідера допоможе вам спростити його вирішення. Адже хороше підгодовування здатне привабити коропа і здалеку. Вам достатньо вибрати таке місце, якого б ваша передбачувана здобич не намагалася уникати. Смачне частування і всюдисуща бур'яниста риба, що накинулася на нього, зроблять усе інше.
Під "правильним застосуванням фідера" в цьому разі мається на увазі насамперед стартове створення кормової ділянки і точне подавання на неї наживки разом із додатковими порціями підгодовування.
Коли ви визначилися з точкою лову, продовжите уявну лінію через неї до протилежного берега. Запам'ятайте це місце і намагайтеся всі закидання робити якомога точніше на цей орієнтир. Природно, закидати зручніше з-за голови.
Дещо складніше витримувати одну й ту саму дальність закидання. Найчастіше для цього рекомендують затискати волосінь у кліпсі шпулі котушки. Напевно, єдиним істотним недоліком цього методу є те, що зростає ризик обриву снасті під час закидання і підсікання, особливо в разі використання практично нерозтяжного шнура. А, треба сказати, застосування шнура під час фідерного лову здебільшого все ж таки краще. Виграш у чутливості, особливо під час лову на дальній дистанції, дуже істотний.
Уникнути обриву під час закидання нескладно, якщо в момент перед приводненням годівниці тримати вудилище вертикально, а кисть руки, що утримує його, розслабити. Тоді вудилище і рука пом'якшать ривок навіть за занадто сильного закидання.
Складніше позбутися ризику обриву під час підсікання досить великого коропа. Усім відомо, що перший ривок у цієї риби найпотужніший. В описуваній же ситуації фрикційне гальмо котушки не зможе вам допомогти, оскільки волосінь затиснута в кліпсі. При використанні моноліски ризик не такий великий, оскільки її розтягнення допоможе пом'якшити ривки риби. Якщо ж ви використовуєте шнур, що я роблю в більшості випадків, можу дати дві рекомендації. Перша може бути застосована, якщо рибалка закидає снасть стоячи і має можливість зробити кілька кроків назад від того місця, де буде встановлено вудилище. Тоді всі закидання, включно зі стартовими підгодовувальними, виконуються саме з цієї позиції. З одного боку, підгодовування і наживка лягатимуть завжди в одне місце. З іншого - на котушці з'явиться кілька витків вільного для розмотування шнура. При точному налаштуванні фрикційного гальма ці кілька метрів позбавлять вас проблем.
Друга рекомендація стосується використання між повідцем і шнуром відрізка волосіні завдовжки в півтора-два рази більшої за довжину вудилища. Розтяжна волосінь пом'якшуватиме ривки, і під час закидання в тому числі. Значного ж впливу на чутливість такий короткий відрізок волосіні не матиме.
