Бичок-кругляк (Neogobius melanostomus)

Бичок-кругляк (Neogobius melanostomus)

Бичок-кругляк (Neogobius melanostomus) — дрібно-розмірна придонна риба з родини бичкових (Gobiidae). Походить із Понто-Каспійського регіону, басейнів Чорного та Каспійського морів.

Бичок-кругляк є дрібно-розмірною рибою, для якої характерна наявність чорної плями на першому спинному плавці. Відрізняється слабо випуклим лобом. Очі незначно виступають над головою. Черевні плавці, як і в більшості бичків, утворюють присосок. Кругляки мають довжину до 25 см. Самці трохи більші за самиць. Цьоголітки кругляків мають сірий колір. Дорослі бички мають сіре, чорне, коричневе і оливкове забарвлення. Дорослі самці під час нересту мають інтенсивний чорний колір з білою облямівкою на непарних плавцях.

Поширення. Мармурове море і річки його басейну. Чорне і Азовське море вздовж усіх берегів і прісні води їх басейнів. Прибережні озера і лимани. Річки Криму й Кавказу: Мезиб, Пшада, Вулан, Кодорі, Чорохі. У Каспійському морі представлений підвидом Neogobius melanostomus affinis.

З 1990 року даний вид відзначений як вселенць у Балтійському морі біля Геля, Гданська затока. Після цього бичок кругляк став дуже поширеним по всій Гданській затоці, а на початку 2010-х відзначається також біля всіх берегів Польщі. Біля німецьких берегів кругляка вперше відзначено коло острова Рюген. На початку 2010-х бичок поширений вздовж всього південо-західного узбережжя Балтики, включаючи Щецинську затоку, Унтерварноу (лиман річки Варноу), гирло ріки Траве, а також Кільський канал.

З 1990 року кругляк також був відзначений у Північноамериканських Великих Озерах[4]. Крім того кругляк відзначений як вселенець в Егейському морі, в басейні Північного моря, басейні річок Дунай (середня і верхня течія) і Рейн.

На початку 2010-х, найзахідніше місце, де відзначено бичка-кругляка в Європі — це пониззя річки Шельда, припливна зона в річковому гирлі, також Альберт-канал, Бельгія. У 2011 році розпочалася експансія бичка-кругляка прісними водами Франції: цей вид відзначено одразу у Рейні (на кордоні із Німеччиною) та у французькій частині річки Мозель.

Дорослі кругляки є типовими малакофагами, живляться здебільш молюсками. Весною його основними об'єктами живлення у лимані Сасик є Hydrobia, Cerastoderma, Abra. У той самий сезон біля румунських берегів Чорного моря кругляки споживають поліхет, ракоподібних (Idothea balthica, Pachygrapsus marmoratus, Xantho poressa та ін.) і молодих бичків. Біля Севастополя кругляки живляться молюсками (Mytilaster lineatus, Abra spp.), а біля Кара-Дагу крім молюсків (Cerastoderma, Brachiodontes) також рибою.

В Одеській затоці у живленні кругляка відзначається 23 об'єкти. Весною домінують Mytilus galloprovincialis, Setia pulcherrima, Mytilaster lineatus, Lentidium mediterraneum, Idothea balthica і Alitta (Nereis) succinea. Літом — здебільш Sphaeroma pulchellum і L. mediterraneum. Двостулкові молюски M. galloprovincialis і M. lineatus мають високе значення в усі сезони. Найбільш елективним об'єктом живлення є поліхети.

Мешкає у воді з мінералізацією до 18-24‰, не уникає прісних вод. Поширений на шельфі з піщаними і кам'янистими ґрунтами при невисокому замуленні, на глибинах від 1-2 до 10-17 м.

У морі бичок-кругляк тримається біля дна, переважно в солоноватоводних прибережних ділянках на мілкокам'янистому, черепашниковому або піщаному дні на глибині до 20 метрів. Проникає він і в нижню і середню течію річок, що впадають до моря і досить вільно розселяється в прісній воді.

Цей вид належить до риб із середньою тривалістю життя. Самиці живуть 4-5 років, більшість самців гине після першого нересту.

Забарвлення самця бичка-кругляка під час нересту Ікра бичка-кругляка на камінні

Статевої зрілості частина бичків-кругляків досягає вже на другому році життя, іноді при довжині тіла всього близько 5 сантиметрів. У віці трьох років вже всі рибки стають статевозрілими. Нерест відбувається з квітня до вересня. Самці у цей період набувають чорного забарвлення зі світлою окантовкою країв анального, хвостового і другого спинного плавців. Першими починають нерест молоді особини, що нерестяться вперше в житті, а потім у липні-серпні до розмноження приступають старіші риби. Нерестяться переважно на мілководних прибережних ділянках водойм. Тут під нижньою поверхнею каменів, в ущелинах скель, на нерівностях дна або просто на затонулих предметах самці влаштовують свої гнізда. Знайшовши відповідне місце, самець очищає його від сміття, виносячи в роті назовні всякі смітинки і дрібні камінчики, щоб забезпечити гладку поверхню для приклеювання ікринок. Самиця, прикріпившись присоском до стелі або гладких стінок, приклеює запліднені самцем ікринки щільно в один ряд. Метання ікри відбувається декількома порціями. Загальна плодючість у різних самиць становить від 200 ікринок до 4 тисяч. Ікринки грушоподібної форми, довжиною до 4 міліметрів. Зазвичай в одне гніздо відкладають ікру кілька самиць, і молодь вилуплюється в різний час. Протягом усього періоду розвитку самець сумлінно охороняє кладку, періодично обмахуючись ікру плавниками. При наближенні інших риб, за допомогою плідників самці кругляків здійснюють складний звуковий сигнал, який ефективно діє на ворогів і змушує їх залишити гніздову територію. Якщо самця в цей час самця виловити, то ікру знищують різні тварини. Протягом 4-5 тижнів, аж до появи личинок, він не харчується, сильно худне і потім, як правило, гине. Личинки, що вийшли з ікри, тримаються в товщі води і харчуються дрібними ракоподібними. Кожна самиця нереститься кілька разів в житті, тоді як більшість самців гинуть відразу після першого нересту.

В Україні бичок-кругляк є об'єктом промислу, особливо в Азовському морі та північно-західній частині Чорного моря. Становить до 98% живлення таких важливих промислових об'єктів, як судак (Sander lucioperca), сом (Silurus glanis), осетри (Acipenser spp.), калкан (Scophthalmus maeoticus), та ін..

Водночас бички є конкурентами в живленні плітки (Rutilus rutilus), ляща (Abramis brama) та деяких інших.

Бичок-кругляк (Neogobius melanostomus) — вид риб роду Neogobius, родини Gobiidae.

GoldFіshNet © 2019