Від судака він легко відрізняється за наступними ознаками: рило у нього помітно коротше і ширше, очі порівняно більші, всі зуби майже однакової величини (ікла на нижній щелепі відсутні), щоки не голі, а покритий лускою, луска взагалі більша (70-75 рядів луски, у судака 80-90). За кольором він майже не відрізняється від судака, але темні поперечні смуги (числом 8) у нього виразніші і мають більш правильну форму. На спині між головою і першим спинним плавником відсутній характерний для судака горб.

Веде переважно прісноводний спосіб життя. Зустрічається в річках Каспійського, Чорного та Азовського морів. Розміри берша невеликі: він досягає довжини 45 см і ваги 1,2-1,4 кг.

Дорослий берш харчується в основному молоддю риб, серед якої перше місце займає молодь окуня. Берш не здатний захоплювати (з-за відсутності іклів) і заковтувати (вузьке горло) велику здобич. Розмір жертви цієї риби коливаються від 0,5 до 7,5 см. Берш інтенсивно відгодовується навесні перезимовавшими годовиками і восени підрісшими цьогорічками риб, влітку інтенсивність живлення знижується.

Мешкає там же, де і судак: він любить місця з перекатами, різкою різницею глибин, зворотним плином у берегових уступів, джакузі і повсюдно утворює з ним змішані зграї, але берш більше любить теплу воду, тому на півдні України його чисельність більше, ніж у північних областях.

Вид Берш занесений в міжнародну Червону Книгу.