Дніпро - ріка, що протікає у межах Росії, Білорусі i України, третя за довжиною і площею басейну ріка Європи (після Волги i Дунаю). Довжина 2201 км (у межах України 981 км), площа басейну 504 тис. км.кв. Бере початок з болота Аксенінський Мох на південих схилах Валдайської височини, впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Басейн Дніпра лежить у мішаних лісах, лісостеповій i степовій зонах, що зумовлює особливості формування стоку та гідрологічного режиму ріки. Дніпро поділяється на три частини: верхня течія - від витоку до міста Києва (1 320 км), середня - від Києва до Запоріжжя (555 км) і нижня - від Запоріжжя до гирла (326 км).

Дніпро - типова рівнинна річка з повільною й спокійною течією. У вepxiв'ї (до м. Дорогобужа) тече долиною завширшки до 2 км, річище звивисте, шириною до 30 м. Нижче ширина долини зростає до 3 - 10 км, річища - до 40 - 125 м. На тереторії України річище Дніпра звивисте, утворює рукави; багато перекатів, островiв i обмілин. Ширина долини збільшується до 18 км, заплави - до 12 км. Нижче Києва долина Дніпра асиметрична: праві схили круті i високі, ліві - низькі i пологі, з заплавними луками. Вздовж Придніпровської височини річище Дніпра відхиляється на південий схід. Між Дніпропетровськом і Запоріжжям ріка перетинає Український щит, тут до спорудження Дніпрогесу iм. В. І. Леніна були Дніпровські пороги. Далі Дніпро тече Причорноморською низовиною, в гирлі утворює числені рукави та протоки (площа дельти Дніпра становить 350 кв. км). Сучасний Дніпро від гирла Прип'яті до греблі Каховської ГЕС - це каскад водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське), з створенням яких природне річище і частина заплави, Дніпра затоплені.

Річка тече серединою України, з півночі на південь. Напрям течії кілька разів змінюється: від джерел до Орші Дніпро пливе на південний захід, далі до Києва — прямо на південь, від Києва до Дніпропетровська — на південний схід. До Запоріжжя йде другий, коротший (завдовжки 90 км), спрямований на південь відтинок річки. Далі, до свого лиману, вона тече в південно-західному напрямку. Таким чином Дніпро в ширину займає 9°18' і утворює на території України подобу великого лука, зверненого на схід, що вдвічі збільшує шлях Дніпром із Центральної України до Чорного моря: відстань від Києва до гирла Дніпра по прямій лінії — 450 км, річкою — 950 км.

У басейні Дніпра найрозвинутіша річкова сітка в межах зони мішаних лiciв (пересічно 0,39 км/кв.км). Головні притоки тут - Верезина, Прип'ять (праві), Сож, Десна (ліві). Нижче густота річковоі сітки зменшується (до 0,2 км/кв.км і менше); серед основних приток - Тетерів, Рось, Тясмин, Базавлук, Інгулець (npaвi), Трубіж, Сула, Псел, Ворскла, Оріль, Самара (ліві). Всього в басейні Дніпра близько 32 тис. водотоків, серед яких 89 - ріки завдовжки 100 км i більше.

Живлення Дніпра мішане. У верхній частині басейну переважає снігове (близько 50 %), на дощове і підземне припадає відповідно 20 % і 30 %. Нижче, в межах степовоі зони, частка снiговогo живлення зростає до 85 - 90 %, підземного - зменшуеться до 10 - 15 %, дощового майже немaє. Водний режим Дніпра визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню (з перюдичними дощовими паводками), регулярними осінніми паводками i зимовою меженню. На гідролoгічний режим пригирлової ділянки Дніпра впливають згінно-нагінні явища. Льодостав починається в грудні (у пд. частині басейну нестійкий) i триває до березня - квітня. На водосховищах льодостав утворюється i зникає пізніше, ніж на незарегульованих ділянках річища. Близько 80 % річного стоку Дніпра формується у верх. частині басейну. Пересічна річна витрата води біля Києва 1370 куб.м/с, у гирлі - 1700 куб.м/с. Річний стік становить 53,5 куб.км.

У Дніпрі водяться майже всі з відомих в Україні понад 70 видів риб. Нижня частина річки багатша на рибу - там водиться 60-65 видів, тоді як біля Києва - лише 40. Найпоширеніші - коропові, прохідні й напівпрохідні риби (оселедці, осетрові, тараня та інші), які раніше заходили високо по течії, але після спорудження водосховищ затримуються на греблі, а то й взагалі не виходять із нижньої течії.

У верхньому Дніпрі зовсім зникло чимало типових річкових риб, в тому числі прохідні риби - білуга, чорноморсько-азовський осетр та оселедець, лосось, річковий вугор, а також зменшилась чисельність стерляді, подуста, головня, в'язя, жереха, линка. Їхнє місце займають озерні форми: лящ (близько 40% вилову), щука, сом, короп, плітка, окунь. Також у Дніпрі водиться 2 види раків: довгопалий та товстопалий.