На сьогоднішній день стан запасів цінних промислових риб пониззя Дніпра знаходиться у пригніченому стані. Промислові стада більшості риб, які у недалекому минулому складали основу промислу такі як короп, тараня, судак, рибець, білизна, в сучасності мають низьку чисельність, а деякі навіть і втратили промислове значення. Натомість останнім часом іхтіофауна пониззя Дніпра характеризується високою чисельністю малоцінних видів риб: карась сріблястий, тюлька, амурський чебачок, верховодка. За рахунок високих адаптивних здібностей та низького значення у промислі ці види вийшли на перше місце за чисельністю серед інших видів риб пониззя Дніпра.

Серед малоцінних видів слід зазначити сонячного окуня (Lepomis gibbosus) – мешканця Північної Америки, який був завезений до Європи як декоративний рибоводний об'єкт. Зі ставків, в яких його розводили, він проник в басейни річок Рейну, Одеру, Дунаю. Маючи високу адаптивну здібність зміг поширити свій ареал мешкання і зайняти одне з провідних місць за чисельністю серед аборигенних видів риб.

Він населяє мілководдя та прибережні ділянки акваторій, де основним чином концентрується молодь цінних промислових видів риб. Поїдаючи молодь та ікру він суттєво шкодить рибному господарству підриваючи запаси промислових видів риб. Враховуючи його високі адаптивні здібності слід чекати його подальшого поширення по акваторіям України.

Сонячний окунь має високе тіло, стиснуте з боків, спинний плавець довгий, починається на рівні заднього краю зябрової кришки, більша частина його має колючі промені. Грудні плавці починаються на рівні переднього краю спинного і заходять за анальний, черевні плавці досягають анального, в якому перші три промені також колючі. Луска ктеноїдна, нею вкриті всі кістки зябрової кришки. Зяброві тичинки короткі, глоткові зуби на вершині заокруглені.

Спина зеленкувата, лоб і верхній край тіла перед спинним плавцем дещо темнуваті, вздовж нижньої частини голови є золотисті смуги, на краю зябрової кришки чорна пляма, ззаду облямована яскраво-червоною смугою. Боки перед грудними плавцями блакитні або зеленкуваті, черевце золотисте. Все тіло вкрите світло-коричневими плямами. Плавці жовтуваті, спинний і хвостовий з кількома переривчастими смугами. Інтенсивність забарвлення тіла залежить від зовнішнього середовища, зокрема від кольору дна й інтенсивності освітлення. У водоймах з замуленим дном і слабкою освітленістю воно значно темніше, ніж у водоймах із світлим ґрунтом і прозорою водою. Самці під час охорони гнізда і прилеглої до нього території темнішають, стають фіолетово-чорні, а під час нересту, навпаки, бліднішають, хоча блакитний колір у цей час значно інтенсивніший, ніж під час нагулу. Самки під час нересту також яскравішають.

Прісноводна малозграйна риба живе переважно у місцях із стоячою чистою водою, проте витримує і слабку течію. Дно може бути піщаним і замуленим. Глибина не перевищує 1 - 2 м, іноді спостерігається у великій кількості біля поверхні відкритих сонцю місць. На зимівлю іде в глибші місця. Тримається переважно серед заростей водних рослин, проте може виходити на полювання і в товшу води.

Самці й самки стають статевозрілими у дворічному віці, досягаючи довжини  5,5 - 6 см, маси 6 - 8 г. Плодючість самок у дво - чотирирічному віці коливається від 3 до 30 тисяч ікринок. Нерест проходить з травня по серпень, ікру відкладає окремими порціями. Перед нерестом самець починає будувати гніздо. За допомогою хвоста він вириває ямку діаметром близько 30 і глибиною близько 4 см. Це триває вісім діб. У самки в цей час ікра дозріває, про що свідчить збільшення черевця і поява яйцеклада. Побудувавши гніздо, самець заганяє у нього самку.

Інкубація ікри триває 2-3 доби. Ембріони, які викльовуются з ікри, нерухомо лежать в гнізді дві доби, потім починають рухатись, «повзати» по дну. На п'яту-шосту добу після викльову личинки піднімаються до поверхні води. У цей час вони досягають довжини 4 - 5 мм, жовтковий міхур повністю розсмоктався і личинки переходять на зовнішнє живлення.

Сонячний окунь росте дуже повільно. В річному віці він досягає в середньому завдовжки 2,25 см, а у п'ятирічному - 9,3 см. Найшвидше росте сонячний окунь в перший рік життя, у наступні роки ріст поступово уповільнюється. Найбільший сонячний окунь, здобутий в лимані Кагул, мав довжину 13,5 см.

У природних водоймах сонячний окунь поїдає переважно личинок хірономід, молодь живилася зоопланктоном. У нерестово-вирошувальних ставках пониззя Дніпра він конкурує з багатьма рибами. Ступінь подібності їжі сонячного окуня з цьоголітками ляща становить 64,2 %, з цьоголітками карася сріблястого - 32,4 %, з молоддю окуня - 89,7 %, йоржа - 89,7 %, а також з бичком-пісочннком - 97,6 %, з бичком-гінцем - 63,7 %. 

Господарського значення не має, серйозно шкодить рибному господарству конкуруючи та поїдаючи ікру та молодь цінних промислових видів риб. В умовах півдня України знайшов для себе сприятливі умови для життя, зокрема в пониззях, гирлах річок Дунаю, Дністра, Дніпра та в прилеглих до них озерах і лиманах. Враховуючи хижий спосіб життя і конкуренцію сонячного окуня в живленні з промисловими рибами, слід зменшувати його чисельність.

Зберегти