Верхів'я рік Прикарпаття є сприятливим середовищем для поширення та відтворення струмкової форелі. Природа подбала про умови, щоб цей вид множився. Але незважаючи на заборону вилову струмкової форелі протягом року (згідно із п. 4.10 "Правил любительського і спортивного рибальства"), вона стає об'єктом варварського добування (острогами, спорудженими гатками) місцевими жителями гірських сіл.

Негативного впливу завдає й нераціональна господарська діяльність людини в Карпатах, що призводить до замулювання річок, струмків, потоків. Вони міліють через змив ґрунту зі схилів, де по берегах річок вирубуються ліси. З лісозаготівлею пов'язане ще одне лихо - трелювання деревини потоками, яке залишає у воді гілля, безліч шматків кори, трісок. Ці деревні залишки з часом починають розкладатись, забираючи на окислення органіки такий необхідний для форелі кисень. Вода вимиває з деревини дубильні та інші стійкі органічні речовини, а це негативно впливає на життєдіяльність водних організмів. Крім того, під час самого трелювання деревини фізично знищуються кладки ікри.

Форель - королівна карпатських рік

Форель надто чутлива до дії несприятливих антропогенних чинників, вплив останніх особливо відчутний на мілководних ділянках водойм, до яких прямує форель під час нересту, обираючи переважно місця з глибиною не більшою за 60 см. Самки на кам'янистому дні розгортають хвостом гальку, щоб утворилась ямка. Туди відкладають ікру, яку зверху загортають камінцями. До наступної весни зародки розвиваються під шаром гальки, що промивається швидкою водою. За цей час безліч їх гине, знищується хижаками. Та й самі форелі при нагоді не відмовляються поласувати своєю ж ікрою. Зазначимо, що плодючість форелі невелика - до тисячі ікринок, а переважно - від 200 до 600 шт. Для порівняння наведемо такі дані: плодючість коропа - від 90 тис. до 1,7 млн. ікринок; карася - від 8 тис. до 800 тис. ікринок; щуки - від 1,6 тис. до 260 тис. ікринок. Та навіть у всім відомої верховодки плодючість до 4 тис. ікринок.

На час нересту струмкової форелі в Івано-Франківській області триватиме двомісячник охорони цього рідкісного виду. За незаконний вилов струмкової форелі з порушника-браконьєра будуть стягуватись збитки у розмірі 340 грн. за кожну особину незалежно від її розміру (згідно із новими таксами, затвердженими постановою КМУ № 1209 від 21 листопада 2011 року). Тому гурманам набагато вигідніше придбати в магазині такої ж гастрономічної якості райдужну форель (американський вид, який завезли в Європу для штучного товарного розведення), аніж незаконно виловлювати нашу струмкову форель, яка охороняється законом.

Саме в період відкладення фореллю ікри інспектори Івано-Франківськрибоохорони будуть частими відвідувачами верхів'їв річок. Як завжди, сподіваємося та розраховуємо на допомогу працівників міліції, державної лісової охорони та громадськості.

Під час рейдових виїздів із виявлення порушень природоохоронного законодавства, особлива увага акцентуватиметься на контролі за дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах і прибережних захисних смугах гірських та передгірських річок: гідротехнічні роботи у руслах та на берегах річок, добування піщано-гравійної суміші, річкового каміння, спрямлення русел, виявлення фактів забруднення водотоків, скидів неочищених стічних вод, улаштування звалищ сміття, влаштування переїздів транспорту через гірські потоки тощо. Випадки виявлення під час двомісячника охорони нерестуючої форелі будь-яких непогоджених гідротехнічних робіт у водоохоронній зоні, незаконного добування піщано-гравійної суміші, трелювання лісоматеріалів потоками, а також миття транспортних засобів в прибережній смузі будуть трактуватись інспекторами рибоохорони як грубе порушення Правил рибальства, що завдає суттєвої шкоди відтворенню цінного виду риби.

Що збережемо сьогодні, те сторицею повернеться завтра!