Про можливості бокової лінії риби – своєрідного органу “шостого чуття” – рибалки розповідають просто фантастичні речі. А ось що про неї знають науковці.

Природа

Сам термін “бокова лінія” є неточним і створює лише плутанину. Назва ця прийшля з англійської мови, де виникла ще в ті часи, коли не було мікроскопа. Дійсно, у багатьох риб на боках тіла спостерігається тонка, ніби пунктирна лінія, яка йде від голови до хвоста.

Бокова лінія – орган орієнтування

Під мікроскопом лінія являє собою люнцюжок органів чуття, розміщених в тонкому каналі, що йде під шкірою. Від каналу відходять короткі відгалуження, котрі відкриваються назовні маленькими отворами-порами. Всередині каналів розміщені органи чуття лінії – нейромасти.

Але канали на тілі – далеко не вся “бокова лінія”. Адже канали є і на голові, де вони і найкраще розвинені. На голові канали розгалужені, проходять всередині кісток і мають чимало виходів назовні.

Крім нейромастів всередині каналів у риби є і так звані вільні нейромасти, розміщені на поверхні шкіри, переважно на голові.

Призначення

Тривалий час призначення і механізм дії бокової лінії залишалися невивченими. Тепер про них відомо більше. Зокрема, вона допомагає рибі сприймати низькочастотні звуки і напрямок їх поширення. Крім того, нейромасти є свого роду приймачами стану води навколо риби.

Так вільні нейромасти, розміщені на шкірі, повідомляють своєму господарю про швидкість і напрямок течії. А розміщені в каналах налаштовані на виявлення найменших коливань води на фону постійного руху навколо. Це схоже на те, як люди в метро розрізняють голоси пасажирів за шумом електрички.

Для чого це рибі

Завдяки роботі вільних нейромастів риба контролює свою швидкість і напрямок руху відносно оточуючої води, що дозволяє безпомилково орієнтуватися в струменях течії. Приміром, відомо, що риба найчастіше стоїть головою проти течії. А як вона визначає напрямок? Саме за допомогю нейромастів, хоча допомагають і зір та нюх.

Але більш цікавою є робота каналових нейромастів. За їхньою допомогою риба сприймає наявність поблизу рухомих і нерухомих предметів. Це може бути потенційна їжа, або хижак, або неживий предмет – перешкода чи жилка, яку треба обминути.

Якщо з рухомими предметами все зрозуміло – рух викликає збурення води, то відчуття нерухомих перешкод тривалий час залишалося нез’ясованим. Справа в тім, що з допомогою бокової лінії риба сприймає не самі предмети, а рух води навколо них. Тому предмет може бути нерухомим – головне, щоб вода його обтікала. Наштовхуючись на перепону, вода змінює напрямок руху, створює завихрення, зони прискорення і уповільнення течії. Все це “відстежується” боковою лінією, і риба, навіть перебуваючи в темряві чи мутній воді, постійно відчуває, що її оточує.

Крім того, допомагає і власний рух. Риба, яка пливе, сама створює збурення водяного середовища. Тобто, фактично гонить перед собою хвилю. Наштовхуючись на перешкоди, вода змінює напрямок руху, а нейромасти на це реагують, надсилаючи в мозок відповідні сигнали. Бокова лінія – добре налаштований механізм, який дозволяє рибі не лише розміри предметів, але і форму, а також швидкість і напрямок руху.

Таким чином, органи бокової лінії дають рибі детальну інформацію про все, що відбувається навколо. Однак відстань сприйняття інформації є невеликою. В більшості випадків бокова лінія сприймає дані з відстані не більше 1-1,5 метра, але зазвичай – не більше кількох десятків сантиметрів.

Сліди у воді

Існують ситуації, коли бокова лінія допомагає рибі вистежити здобич. Предмети, що рухаються у воді, залишають по собі сліди, які можна знайти. І такі сліди залишають не лише кораблі, а й невелика риба. Нещодавно один з університетів Німеччини провів дослідження, в ході яких були зареєстровані завихрення, які залишає за собою карась, що пливе. У дослідах були задіяні карасі довжиною 6 і 10 см.

З’ясувалося, що слід риби в стоячій воді зберігається впродовж 3 хвилин. За цей час він “розмивається” і перетворюється на невидимий оку шлейф, ширина якого становить 30 см для 10-сантиметрового карася і 20 см для 6-сантиметрового. За оцінками дослідників, інтенсивність цих збурень навіть через 3 звилини залишається такою, що їх можуть засікти органи бокової лінії риби. Тобто, хижаки за допомогою бокової лінії можуть не лише “запеленгувати” здобич за слідом на відстані, що значно перевищує дальність дії системи, але і прицільно проводити вистежування.